Твір на тему футбол

Твір на тему футбол

Печать
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

З дитинства я була активною та всебічно розвиненою дитиною. У мене багато захоплень і  відвідувала безліч різних гуртків. Деякий період я розкривала свій талант у малюванні, згодом мене захопило театральне мистецтво і мама мене записала на курси. У більш зрілому віці я почала займатись музикою і грати на гітарі. З кожним етапом життя в мене виникали нові захоплення. Але з часом в мене проходив хист до цих справ і я переставала ними займатися. Був навіть такий момент, коли я занепадала духом і вважала себе дитиною, яке не має талантів. Я завжди хотіла розкрити себе у якій справі та мати цікаве хобі. В сучасному світі не можна просто ходити до школи і крім цього не займатися іншими справами. В кожної людини обов’язково має бути якесь захоплення, яке буде приносити приємні емоції.

Одного разу моя подружка-спортсменка запросила мене на шкільні змагання по футболу, у яких вона брала участь. Оксана змалечку грає у футбол та баскетбол, тому на той момент вона вже мала професійні здібності та була капітаном команди. Я ніколи не любила це вид спорту, тим паче у мої сім’ї ні тато, ні старший брат не грали і не дивились футбол. На той момент мені просто хотілось підтримати свою подругу, бо під час змагань завжди хочеться мати в залі групу підтримки.  Спочатку я дивилась на цю гру і нічого не розуміла, бо не знала правил. Але поруч зі мною сидів юнак, який дуже гарно розумівся у футболі. Він розповів мені суть гри та основні правила. Згодом гра стала для мене цікавішою і запал брав гору над моїми емоціями. У спортивному залі панувала незвичайна енергетика цієї гри. Всі захоплена вболівали за улюблену команду. Після побаченого я була вражена і подумки захотіла спробувати пограти у футбол. Мені було соромно просити в подруги, але довго не потрібно було чекати і вона сама запропонувала мені прийти на тренування.

Я з радістю погодилась і на наступний день вже стояла у шкільному спортивному залі. В цей день я майже зірвалась і хотіла вже покинути цю гру. Я не завжди могла вдарити по м’ячеві і мені за це було соромно. І збоку ще хлопці займались і постійно кепкували наді мною. Але підтримка моєї подруги вселила у мене надію і все-таки залишилась. Спочатку мої рухи були незграбними, але з кожним тренуванням у мені відкривались певні спортивні здібності. Тренер почав мене хвалити і пророчити мені футбольне майбутнє. З того часу я точно визначила своє хобі. Зараз я професійно займаюсь цим видом спорту і беру участь у змаганнях. Маю надію, що моя майбутня професія буде пов’язана із спортом. Я привила любов до футболу і своїй сім’ї, але вони не грають, а лише дивляться ігри по телебаченні. Не тільки тато з братом, а й мама стала палкою фанаткою. Ми всією родиною полюбляємо вечорами подивитись на гру улюбленої команди «Динамо» та весело вболівати. Я дуже рада, що знайшла свою улюблену справу, яка не лише приносить мені радість, а й гарно впливає на мій фізичний стан та здоров’я.


 
kaz-news.ru | ekhut.ru | omsk-media.ru | samara-press.ru | ufa-press.ru