В чому живе душа народу? В мові, в пісні, в культурі його чи в здобутках літератури? Яка вона, ця душа? Мені здається, в кожного народу душа різна. В українського народу вона настільки різнобічна, що описати її не вистачить ніяких слів. Варто поглянути на нашу історію – гірку, омиту сльозами та кров’ю. Але душа наша не побита, ні. Вона стійка, вона, стиснувши зуби, витримує всі випробування, що випадають на її долю. Вона не згинає спину, не падає духом і не плаче, коли їй роблять боляче, вона співає.
Українська душа – співуча. Немає в світі більш співучішого народу, ніж наш. Пісня супроводжувала українців ще з давніх часів у будь-якій ситуації життя. Недарма в нас такий багатий пісенний фольклор: пісні на всі випадки життя, на кожну подію сезону, будь то жнива, збір урожаю, проводи чоловіка в армію, народження дитини… Українці про все складають пісні! В піснях відбита наша історія, ставлення українців до подій, їхній біль чи радість, сум чи відчай.
Звичайно ж, не можна оминути мову. Кажуть, що мова – душа народу. Скажу більше – це не просто душа, це його дзеркало, його відображення. Послухайте нашу мову – вона як мелодія що біжить крізь пальці. В ній є і смутні, і радісні нотки. Наша мова йшла з нашою Україною, тримаючись за руки та витримуючи всі удари долі. Її забороняли, її цькували, їй нав’язували комплекс неповноцінності, цінник меншовартості. Над нею сміялися і її соромилися, але вони жила. Більше того – вона жила у творах письменників, котрі раз у раз доводили придатність нашої мови для творення великої літератури. Нашої мовою писали чутливу поезію, підсенесу громадську лірику, неї грав театр на сцені та оживали романи на сторінках книг.
Душею нашої країни є її історія. Історія кожного народу – це унікальне, неповторне явище, самобутній шлях її становлення та оновлення. Історія України для нас, українців, звичайно, теж особлива. Сповнена поразок та перемог розпачу, суму, втрат, наповнена трагедіями вона одночасно і дивує, і лякає, і надихає і наповнює гордістю за свій народ, котрий незламно протягом століть протистояв і продовжує протистояти загарбникам. В історії країни відображено все її життя. Ми листаємо підручник з історії, поринаємо в минулі віки, на нас дивляться обличчя героїв та катів нашого народу, через слова ми всотуємо кожну краплиночку життя нашої України і таким чином все глибше і краще її пізнаємо. Нічого так впевнено не говорить про країну та її жителів, як її історія. Історія Україна – це суцільна боротьба. Але паралельно з цією боротьбою завжди знаходився час і для прекрасних речей. Навіть в складних умовах окупацій Україна змогла розвинути свою неповторну культуру, своє мистецтво.
Душа народу – неповторна, єдина, прекрасна. Вона багатогранна, ніби найдорожчий діамант. А кожна його грань – це одна зі сторін його розвитку. Поглянеш з одного боку – сум і розпач минулих втрат; поглянеш з іншого – прекрасні витвори мистецтва, що стали надбанням вічності; поглянеш на третю – і бачиш себе. Адже всі ми належимо до одного народу, а отже, його душа – це і наші душі теж.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|