Іван Багряний на собі відчув, що таке залишитись за межами України , не бажаючи того. Він був вимушений працювати і творити закордоном, тому що сувора дійсність радянського союзу не могла собі дозволити пустити в маси творчість такого революційного письменника.

У своєму романі «Тигролови» Іван Багряний яскраво зображує життя емігрантів з України в далеких дрімучих лісах. Його герой втікає з етапу, котрий віз його відбувати покарання і перед нами постає смілива, відчайдушна людина, котра кинула виклик системі і пішла проти всіх усталених правил.

Ще одним наскрізним образом у романі є образ України. Далека, недоступна, така, що вимушена відправляти своїх дітей в далекі краї, вона залишається в серці кожної людини бажаною землею. Знаходячись далеко за межами своєї Батьківщини, вигнанці і втікачі свято бережуть свою мову, свою культуру, оберігають свої традиції. Вони всім серцем бажають повернутися додому, а їхня найпотаємніша мрія – це вільна, незалежна і щаслива Україна. Україна в цьому романі – це як втрачена мрія, недосяжна, але водночас близька, тому що займає в кожної людини місце в самому серці.

Я вважаю, це роман є в дечому дуже повчальним. Люди в дрімучих лісах зберегли в собі любов і повагу до рідних традиції, до культури та мови. Ми сьогодні живемо в тій Україні, котру вони так жадали і маємо змогу милуватися здобутками своєї країни не тікаючи закордон, в ліси. Тому ми повинні розуміти те, що на нас покладена велика місія: не вбити українську мрію тисяч минулих поколінь.