Коли настає передноворічна пора, я відчуває неабияке піднесення та хвилювання. Метушня у крамницях, вибір подарунків, підготовка до святкової вечері – все це мені дуже подобається навіть більше, ніж саме святкування.

Я дуже люблю готувати оселю до новорічних свят. Десь всередині грудня я дістаю новорічні прикраси і починаю творити дива. Я прикрашаю сніжинками вікна, обвішую їх гірляндами. Прикрашаю новорічним дощиком меблі та світильники. Іноді я самотужки вирізаю різнокольорові прикраси і майструю гірлянди. Наша квартира після цього набуває винятково святкового настрою і здається, що новий рік ось-ось постукає у віконце.

Але найбільше задоволення мені дарує прикрашання ялинки. Однак якщо квартиру прикрашаю здебільшого я самотужки, то ялинку ми прикрашаємо всією родиною і це перетворюється на маленьке свято.

У нашій родині є певні традиції, пов’язані з ялинкою. Перш за все, ми завжди використовуємо штучну ялинку. Мене привчили берегти природу і я знаю, що для того, щоб ялинка виросла бодай на півтора метри, треба 3 і більше роки! Такі ялинки зрубують, ними милуються два тижні протягом новорічних свят, а після того відносять на смітник і все! А нова така ж сама ялинка виросте дуже не скоро. Ми обираємо штучну ялинку, вона теж красива, з пухнастими зеленими гілочками – красуня та й годі! Звичайно, вона не пахне хвойними гілочками, але для цього в нас є аромалампа, котра довершує атмосферу свята.

Ми дістаємо ялинку і починаємо її прикрашати. Але перед тим ми з мамою ходимо по магазинам і обираємо іграшки. Це ще одна наша традиція. Щороку ми обираємо кілька іграшок із зображення тваринки, якій буде присвячено наступний рік. На іграшці має бути обов’язково вказано рік. На перший погляд, такий підхід здається дуже дивним, але насправді це дуже цікаво. В нашій колекції ми маємо іграшки датовані 1990 роком! Їх купувала ще моя бабуся. Ми дбайливо дістаємо їх  ящика і чіпляємо на гілочку ялинки поряд із новою іграшкою, котра показує числа 2014. Колись мої діти дивитимуться на ці іграшки і не зможуть повірити, скільки років минуло з моменту їх покупки!

Ялинку прикрашає вся родина. Іноді ми дружно сперечаємося, куди краще причепити ту чи іншу іграшку, щоб ялинка мала якнайкращий вигляд. Після того, як всі іграшки використано, ми прикрашаємо її дощиком і, нарешті, гірляндами. А потім настає справді урочиста мить: іграшки закінчились, дощик виблискує на гіллях нашої штучної красуні, гірлянда на місці і залишається лише ввімкнути живлення. І ялинка починає сяяти багатьма вогнями!

Ми сідаємо всі поруч і милуємося святковим деревом. Кожен ділиться своїми сподіваннями на наступний рік, розказує про свої плани. Ми з захопленням обговорюємо святковий стіл та бажання, які будемо загадувати під бій курантів.

Прикрашання ялинки – це прекрасна сімейна традиція, котру я обов’язково буду організовувати у власній родині, бо це згуртовує, об’єднує та створює справжню атмосферу новорічного свята. Можливо, колись я придумаю якусь свою традицію чи ідею, але сьогодні я пишаюся тим, що моя мама так чудово організовує це свято!