Подорожувати – це завжди захопливо. Взагалі я вірю в те, що скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина. А скільки країн ти відвідаєш, стільки світів має твій внутрішній світ! Однак можу не погодитись лише з одним: не всі можуть подорожувати за кордон, однак зволікати з будь-якою можливістю десь побувати ніколи не треба!
В своєму житті мені довелося відвідати всього кілька країн, але я сподіваюся, що в майбутньому таких можливостей в мене буде все більше. Адже подорожі відкривають нам доступ до інших культур, дозволяють подивитись на те, як живуть люди в інших країнах, як вони мислять, які в них цінності, життєві пріоритети.
Наприклад, одного разу ми відпочивали у Німеччині. Ця країна вразила мене своїм порядком та чистотою. І справа не лише в чистих вулицях, але і в тому, як люди ставляться до порядку на дворі. Біля лавочки, магазинів, на зупинках вони почувають себе ніби вдома. Ніхто ніколи не кине недопалок собі під ноги, не плюне, не викине папірець чи якесь сміття. В транспорті люди завжди оплачують недешевий проїзд, навіть не думаючи про те, що можна проїхати «зайчиком». Наш родич, котрий там мешкає, сказав нам таку фразу: «Не платити податки, проїзд да комунальні послуги – це означає грабувати самого себе, ми ж для себе все це робимо!». Тобто в людей там абсолютно інакший тип мислення.
А ще я бувала в Польщі. Там мене вразило ставлення поляків до себе та своєї національність. Вони дуже пишаються тим, що народились в цій країні, і це не просто пусті слова, як часто буває в нас. Вони справді не соромляться ні мови своєї, ні культури, ніколи не дадуть себе образити чи принизити. Це викликає неабияку повагу, адже людей, котрі шанують себе і поважають не поважати просто неможливо! Часом задумуюсь, що в цьому може ховатись одна з проблем українців: як можна вимагати визнання від світу, коли у себе ж дома ми можемо дозволити ганьбити себе, цуратись мови, забруднювати все довкола?
Таким чином, поїздки та подорожі за кордон наштовхують на багато роздумів, та аналіз того, в якому світі ми живемо? Яким ми хочемо його бачити? Що треба зробити для того, щоб збудувати країну мрії?
Але я також люблю подорожувати й Україною теж. Вона незвичайно велика та красива, природа її дуже різноманітна та прекрасна. Наприклад ,в Карпатах невимовної краси гори, гірські річки. Там дуже чисте повітря, привітні люди. Цей регіон має багато лісів, надзвичайно красиві пейзажі. А біля Чорного моря атмосфера вже зовсім інша – там веселий відпочинок може змінюватися розміреним відпочинком в тихеньких закутках морського узбережжя. Я дуже люблю також Азовське море, на якому ми з родиною відпочивали вже тричі. Воно дуже тепле та ніжне, природа там просто неймовірна! Туди їдуть відпочивати люди навіть з інших країн – Польщі, Росії, Білорусі, Молдови, Грузії. Їм подобається українська гостинність, кухня та природа.
Мені доводилось бувати в різних куточках України: на заході, півдні, сході. Всюди живуть різні люди. Десь більше спілкуються українською мовою, а десь – російською. Десь живуть католики, а десь православні. В цьому полягає краса нашої країні – в її багатстві. Всюди нас гостинно приймали, із захопленням розказували про свої краї, переказувати легенди та перекази своєї землі, на які вся Україна така багата, що іноді дух захоплює!
Я дуже люблю подорожувати. Для мене кожна подорож – це маленька пригода, котра залишає вічні спогади на все життя. Після таких поїздок я ще довго не можу забути ні подих природи краю, де ми були, ні тих людей, завжди мрію повернутися в те ж місце. Але пізніше розумію, що ще стільки незвіданого залишилося, ще стільки варто побачити! Сподіваюся, моє подальше життя складеться таким чином, що я завжди матиму сили, бажання та можливість подорожувати!
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|