Мій дім – це моя фортеця. Це місце, де я завжди отримаю підтримку та розуміння.

Тут мене люблять  і чекають. Куди б я не йшла чи не їхала але мені завжди хочеться повернутись до своєї  рідної хати. Можливо, в моїй оселі немає великих розкошів та багатства, але тут завжди тепло і затишно. Я вважаю, що не все в житті вимірюється грошима та статками, головне – любов твоїх близьких.

Я народилась і проживаю у невеличкому селі, яке славиться своїми краєвидами та пейзажами. Тут кожна пора року малює свою дивовижну картину, якою милуються місцеві жителі. Моя хата знаходиться у кінці села і межує з полем. На великому гарному подвір’ї стоїть наша білобока красуня, огорнена цвітом вишні та абрикоси.

Біля будинку росте невеличкий садок,  який навесні покривається ніжним цвітом і п’янить своїми ароматами. Тут тато змайстрував гамак, на якому люблять відпочивати всі члени нашої сім’ї. В жарку пору року, під прохолодним листям дерев я люблю погойдатись на ньому, читаючи цікаву книжку. Наша хата дісталась моїм батькам у спадок від дідуся і бабусі, тому вона побудована вже давно. Проте місця всім вистачає, ми з братом маємо окремі кімнати. Хоч в нас немає дуже модного ремонту, але гості дуже люблять приходити до нас і завжди хвалять нашу маму за охайну і привітну оселю. Часто кажуть, що в нашій хаті панує якась незвичайна енергетика, в якій приємно знаходитись і завжди хочеться повернутись сюди знову. Коли я від’їжджаю на відпочинок або в інші місця, то завжди сумую за своєю домівкою і пам’ятаю наш особливий запах оселі. Кожний будинок має свій специфічний аромат. В одних людей він може бути приємним, а інших  - відштовхувати всіх гостей. Проте для кожного він свій та рідний. У нашій хаті свій окремий куточок мають всі домашні тварини. Киця Мурка має своє ліжечко біля тепленької лежанки. М’яка, мов із вати, корзинка служить для неї затишним місцем. А папуга Кеша любить дивитись у вікно і розглядати все, що діється за межами його металевої клітки. Тому він і мешкає на підвіконні, щоб бачити оточуючий світ і голосно цвірінчати з ним. Влітку Кеша разом із своїми дикими друзями-птахами любить співати пісні. Вони так голосно цвірінькають один до одного, що складається враження, наче птахи розуміють один одного і таким чином спілкуються. Взимку, на противагу літньому гамаку, улюбленим місцем відпочинку є тепленька лежанка. Зараз рідко можна зустріти таку побудову в нових оселях, але ми всі одноголосно вирішили, що вона точно залишиться в нашій хаті і тато не буде її руйнувати. Ми починаємо отоплювальний сезон нашої лежанки щороку на християнське свято –  покрову Пресвятої Богородиці. Спочатку ми смачно вечеряємо, а потім розлягаємось на тепленьке містечко. І лежанка нас гріє до пізньої весни, поки не почне цвісти наш садок.

В такому маленькою раю я проживаю і щаслива, що народилася саме тут. Навіть коли я вийду заміж і поїду жити в інше місце, але до останніх днів у моєму серці залишиться моя рідна хата - місце мого дитинства та юності.