Українська культура багата на народні звичаї. Кожна пора року приносить на нашу землю свій цикл свят. Для мене найцікавішим і найбагатшим є зимовий, адже саме тоді припадають два найбільш насичених звичаями свята: Різдво та Новий Рік.
Українці завжди шанувати Різдво. Безліч традицій пов’язано з цим святом. Перш за все до Різдва люди мають за християнським каноном дотримуватися дуже суворого посту, не вживати м’яса, молочних продуктів. Українцям в давнину це було під силу! Весь день 6 січня люди працювали без спочинку, прибираючи свою оселю та готуючись до святої вечері. Ввечері мало бути на столі цілих 12 страв! Можливо, це нам здається забагато, але саме в той вечір закінчувався піст і люди могли скуштувати багато смаколиків. Коли на небі з’являлась перша зірка, вся родина збиралася біля столу.
На ранок 7 січня селами ходили колядники. В маленьких містах і містечках і до сьогодні можна зустріти зранку Різдва купу дітлахів, котрі ходять від оселі до оселі та співають колядки. Колядка – це така традиційна пісня з побажанням господарям дому щастя і радості в новому році. За колядку прийнято обдаровувати колядників цукерками та грошима.
На мою думку, зимові традиції – найцікавіші! Адже взимку їх припадає найбільше і їх чекають однаково і дорослі, і діти. Колядки, щедрівки, посівання… Такі добрі і милі серцю звичаї! Хіба це не прекрасно? Дітки ходять від хати до хати, бажають господарям осель щастя, достатку, затишку, співають красивих пісень… На жаль, у великому місті такі традиції відмирають. Але в селах і маленьких містечках це ще зберігається! В деяких навіть дотримуються повної обрядовості: вулицями ходять вертеп, переодягнені в різних персонажів люди розігрують сценку народження малого Ісуса. Я колись мала нагоду бачити таке видовище – не описати емоції від побаченого простими словами!
Мало хто знає, але давні українці святкували прихід Нового року навесні.
Адже для них життя проходило від жнив до жнив, бо вони, як відомо, завжди працювали на землі. І Новий рік приходив весною, коли природа пробуджувалась від сну і треба було виходити на перші польові роботи. Це збереглося навіть у деяких колядках і щедрівках. Дуже часто зустрічаються мотиви про ластівку, яка сіла на тин і стала щебетати. Але яка ж у січні ластівка? Як раз це пов’язано з давнішими святкуваннями українців.
Є ще звичаї весняні. Окрім Великодня, раніше було прийнято святкувати прихід весни. І крім колядок і щедрівок існує ще такий тип пісень, як веснянка. Це спеціальна пісня, котра прославляла пробудження природи та прихід весни. Матері випікали дітям з тіста печиво у формі жайворонка і діти гралися ним та закликали весну у свою оселю. Адже ранній прихід весни забезпечував вчасний початок польових робіт, а пізніше – гарний урожай.
Багато існує гарних традицій в Україні. На мою думку, ми повинні вивчати їх і передавати з покоління в покоління, щоб не забувати про самобутність нашого народжу. Адже саме такі традиції зберігають своєрідний код нації, її відмінності від інших.
| < Предыдущая | Следующая > |
|---|