Твір на тему мій улюбленець

Печать
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Наш будинок завжди наповнений сміхом та радістю, тому що наша щаслива сім’я велика та дружня. Я єдина дитина у батьків, проте ми маємо багато домашніх тваринок, які також записались до кола членів родини. В нашому домі поселились хом’ячки, котик, папуга та рибки. Я з дитинства люблю тваринок, тому батьки не відмовляли мені у придбанні маленьких друзів. Ці веселі створіння роблять нашу оселю живою, тому що тут ніколи немає тишини. Мама іноді ображається і погрожує відвести бабусі весь звіринець, але згодом це проходить і вона сама сідає з ним гратись. Наші хом’ячки грайливі і люблять веселитись із котом. Кіт їх не чіпає, а лише наздоганяє їх. Одного разу ми побачили дуже смішну картину: на спині у нашого котика Тьоми лежав один із хом’ячків. А коли ми ще випускаємо з клітки папугу Кешу, щоб він розім’яв крильця по квартирі, то це дійство перетворюється на справжній зоопарк.  У кожного є свій улюбленець. Мама любить доглядати за рибками і купувати для них різні подаруночки: водорості, камінчики чи іграшки. Тато має більше прихильність до хом’ячків, він обожнює з ним гратись та прикладати ці маленькі кружечки до обличчя. Він каже, що ці тваринки – це найкращий заспокійливий засіб.

Моєю улюбленою твариною є наш котик. Я з дитинства дуже люблю котиків. Мене батьки називали «котяча мама», тому що я завжди кричала від радості, коли бачила котиків. Тьома не має особливої породи, але відрізняється своєю поведінкою від інших котів. Він вихований і талановитий. Тимко дуже гарний на вигляд. Він має чорно-білу шубку і великі очі. Особливою окрасою котика є його білі вусики. Голівка у нього чорна, але вуса білі.  Я так люблю, коли він лягає біля мене і починає муркотіти. Наш Тьома, як маленька дитина. Він любить гратися, бігати по квартирі і грати у піжмурки зі мною. Це дуже кумедно виглядає, коли я ховаюсь за двері, а він починає потихеньку підкрадатись.  Коли Тьома наближається до мене я вибігаю з-за дверей і тут починається дуже смішна картина. Кіт лякається, підстрибує і починає швидко тікати. І так ми можемо з ним гратись, поки не потомимось. Також мій котик – це вранішній будильник. Він навчився заходити до мене в кімнату рівно о сьомій годині і будити мене, топчучись і муркаючи мені на вухо. Під такий приємний будильник і не важко прокидатись вранці. Ми з Тьомою полюбляємо гуляти та гратись на вулиці. Мій котик схожий на собаку, тому що звик кожного дня виходити на прогулянку. Тьома мешкає з нами вже два роки. За цей час я дуже звикла до нього і не уявляю як я зможу бути без нього.

Навіть влітку, коли я їду до бабусі в гості, то обов’язково беру Тьому із собою. Всі мої подруги заздрять, що у мене є такий друг і просять і їм такого найти. Але я думаю, що іншого такого котика немає, бо я раніше ніколи подібного не бачила. В нас було багато котиків раніше, але такого грайливого, веселого та вихованого я не бачила. Треба любити та оберігати своїх домашніх улюбленців, бо правду кажуть: «Треба відповідати за тих, кого ми приручили».



Еще сочинения автора:

 
kaz-news.ru | ekhut.ru | omsk-media.ru | samara-press.ru | ufa-press.ru