Для кожної людини дитинство – це особливий період в житті, який ми будемо пам’ятати до останніх днів. Це прекрасна частина нашого життя, яка є такою безтурботною та щасливою. Для маленької дитини так мало треба для щастя і саме тому ці моменти траплялись у нас в той час частіше, аніж у дорослому віці.

Моє дитинство було дуже веселим та насиченим яскравими подіями. В цьому віці я не їздила за кордоном, батьки не купували мені дорогого одягу і не часто балували мене солоденьким. Проте цей період був найкращим у моєму житті. Тато з мамою з усіх сил робити моє дитинство щасливим і в міру своїх можливостей вигадували різні веселощі. Влітку ми часто їздили до річки, купатись там та засмагали. Майже кожних вихідних ми любили кататись на велосипедах і відкривати для себе якісь нові гарні місця. Мама й тато хотіли виховати гарних дітей, тому змалечку навчала та виховувала нас з братом. Різноманітні розвиваючі ігри, книги та іграшки, які розвивали маленьких дітей завжди були у нас вдома. Хоч в той час ще не було інтернету, проте мама самостійно придумувала цікаві забавки, які заповнювали наш вільний час. Замість мультиків перед телевізором ми часто гуляли на свіжому повітрі, незалежно від погоди. Ще одним приємним спогадом з дитинства є наші тимчасові замки з подушок. Ми робили велике царство із подушок, у якому можна було жити та спати. Коли тато приходив з роботи ми всією сім’ю грали у розвиваючі ігри. Нам всім було цікаво і ми часто згадуємо кумедні історії та ігри з нашого дитинства. Навіть зараз іноді можемо пограти деякі з них та посміятись.

У моєму дворі було безліч дітей, тому я мала багато друзів. Ми були дружньою компанією, яка влітку частенько сиділа біля вогнища і смажила сосиски. Я до цього часу пам’ятаю той аромат смаженого сала та сосисок, які були для нас смачним делікатесом. Ще ми запікали на вогні хліб, яблука та картоплю. Смачнішої страви я ніколи в житті не їла. Сучасні міські діти не можуть розповісти про таке проведення часу. Вони можуть похвалитися дорогими мобільними чи планшетами, фото в інстаграмі чи різною сучасною технікою. Я вважаю, що дітей потрібно виховувати правильно і враховувати їхні побажання. Часто батьки повністю закривають час дітей різними гуртками, заняттями чи навчанням. Треба давати дітям час на дитинство. Бо гуртки будуть постійно, а час плине швидко. На мою думку, найкращим місцем для веселого дитинства є село. Всі канікули діти мають проводити у бабусі на свіжому повітрі. Тоді вони будуть здорові та щасливі. Всі свої найяскравіші емоції я отримала саме в селі, тому що місто не може дати так багато яскравих фарб. Дітям потрібний простір і доступ до природи. У сільській місцевості вона зможе ближче познайомитись із природою і отримати багато нових знань.

Я дуже щаслива, що мала таке дитинство: без комп’ютера, без телевізора та мобільного телефону. Я відчула справжній смак цього часу та маю багато приємних спогадів.