«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Ці слова Ліни Костенко якнайкраще передають сутність поезії, адже справжня поетична творчість зачіпає найтонші струни душі, надихає жити, творити та відкривати людям себе.

З початку заснування письма поезія приваблювала людей. Адже в людині всередині ніби існує певний потяг до прекрасного і прагнення вираження своєї сутності через текст. А поетичний текст для цього є найкращим варіантом. Адже в поезії присутній свій внутрішній світ, внутрішній ритм. Що відрізняє поезію від прози? Напевне, найосновніше – це ліричний герой. Це герой, котрого переповнюють емоції та переживання, він відкритий до спілкування, однак висловлюється у вигляді монологу. Всі його почуття – як на долоні, відкриті для всіх і кожного.

Для мене поезія – це спосіб самовираження. Я не задумуюсь про поетичні закони, риму чи розмір і такт вірша. Коли мені добре, погано, сумно, я розчарована або ж мене переповнюють емоції, то поезія сама виливається в рядки. Таке враження, наче вона існує вже десь в готовому вигляді, як ідея і лише чекає нагоду набути матеріального вираження. В поезії говорять почуття людини, вони виливаються в образи і набувають якогось цікавого незвичного вираження. У віршах говорить справжнє людське «Я», адже через творчість людина завжди відкривала свої приховані сторони. Саме творчість є дзеркалом душі.

Поезія твориться через слово. Слово – універсальний інструмент, адже ним можна змалювати практично будь-яке мистецтво! Слово може підбадьорити людину, засмутити, образити на все життя або вселити надію. Поезія надихає людей, тривожить їх думи, веселить або підіймає настрій. Існує величезна кількість різних типів поезії: любовна лірика, громадянська, політична. Не дарма навіть в часи радянського союзу влада боролася за тотальний контроль над поетами та використовувала їх талант у своїх корисних цілях: щоб спрямувати думку народу у відповідне поле. Немало поетів зламали під цим тиском свій дух та підірвали талант, однак і немало змогли протистояти цій системі. І через десятиліття лине їхня поезія мужнім співом у наші серця і зворушує наші думки.

Отже, поезія – це душа кожного поета. Мені здається, кожна людина може спробувати виявити себе в поезії. Можливо, це буде не найкращий зразок художньої творчості, але будь-який твір – це частинка людської душі і його світогляду.