Минулого літа ми з батьками їздили на море. Протягом двох тижнів ми жили у мальовничому місті Одеса. Наш маленький будиночок розташовувався недалеко від узбережжя, тому у будь-який час я могла милуватися красою Чорного моря. Я бачила його у різний час доби і за різної погоди і можу впевнено стверджувати, що море завжди прекрасне. У спокійну, тиху погоду воно синє-синє, його поверхня гладенька і тільки інколи пробігаю легкі хвилі із кучерявими гребінцями піни. Це називається штиль. Коли море спокійне, можна сміливо сідати на катер і плисти. Раніше мені здавалось, що море не має меж, і якщо поплисти на човні далеко-далеко, навкруги буде лише вода, а десь на обрії вона поєднується з небом. Але я знаю, що на у Чорного моря є береги і на них розташовані інші країни. Наприклад, якщо поплисти від Одеси на південь, то можна опинитись у Туреччині. Коли погода псувалась, море лютувало. Воно ставало темним, майже чорним. Тепер я розумію, звідки походить назва цього иоря. Його хвилі ставали величезними і билися об берег із такою силою, ніби хотіли розбити розтрощити і камені, і пірс, і все, до чого могли дістати. У шторм дуже небезпечно виходити у відкрите море. Сильні хвилі можуть потопити корабель. Та й просто купатися у морі також неможна, бо навряд чи в когось вистачить сили боротися зі стихією. Тому набагато безпечніше буде перечекати негоду на березі, здаля спостерігаючи та дивуючись цій надзвичайній красі та величі моря.

Я дуже люблю купатися у морі. Влітку його вода тепла-тепла. Я вже досить гарно навчилася плавати. Якщо море спокійне і хвилі невеликі, мені вдається легко проплисти кілька метрів. А ще мені дуже подобається пірнати. Раніше я думала, що пірнати легше, ніж плавати, бо не потрібно намагатися втриматися на поверхні води, а навпаки, потрібно зануритися аж до самого дна. Але як виявилося, море своїми ніжними легкими хвилями саме допомагає тобі триматися на воді й плавати. Тепер у мене з’явилася ще одна мрія. Я хочу поїхати на узбережжя Мертвого моря. Це море унікальне, його вода дуже солона. Цікаво, як буде у ньому купатися?

Коли настає ніч, море перетворюється на віддзеркалення неба. Воно таке ж темне, глибоке та неосяжне, яке нічне небо. Місяць, наче золота монета, виблискує над морем і від нього по воді стелеться блискуча, золотиста місячна доріжка. Це дуже гарне видовище! Якщо хтось не бачив нічного моря, він обов’язково повинен це надолужити.

Нічне море може порівнятися за своєю красою лише із світанком. Одного разу ми з батьками вирішили зустріти світанок на морі. Ми прокинулися дуже рано, коли ще навіть було темно, і прийшли на узбережжя. Поступово небо на сході починало світлішати. Темрява відступала. Світла ставало все більше, воно освітлювало небо і відбивалося на поверхні моря. Врешті-решт з-за обрію, там де світла було найбільше, визирнуло сонце. Воно було дуже яскраве і дуже гарне.  Разом із сонцем прокинулись птахи та почали співати.

Я дуже люблю море. Воно надзвичайно гарне у будь-яку пору. Сподіваюсь, що наступного року мені також пощастить прожити кілька тижнів біля моря.