Кохання – це найніжніше та найпрекрасніше почуття. Хіба може щось порівнятися із тим, яке тепло огортає нашу душу і як полохливо б’ється серце, коли знаходишся поряд з коханою людиною. Хочеться завжди бути поряд і ніколи-ніколи не розлучатися зі своїм коханим!

У світовій літературі є багато прикладів справжнього кохання. Наприклад, Ромео та Джульєтта, Боні і Клайд, Фауст і Маргарита, Євгеній Онегін та Тетяна Ларіна, Орфей та Єврідіка тощо. Через любов до вродливої жінки розпочиналися жорстокі та кровопролитні війни. Пригадаймо історію кохання Паріса та прекрасної Єлени, яка спричинила початок Троянської війни. Та водночас любов може стати рушійною силою, яка надихне чоловіка на мужність та хоробрість. Могутній Одіссей вижив у боях під стінами Трої, а потім ще десять років блукав морями, аж поки зміг повернутися додому, де на нього вірно чекала його кохана дружина Пенелопа. Жодних перепон не існує для двох закоханих сердець. Якщо відчуття по-справжньому сильні, то ані заборони, ані суспільна думка, ані навіть родинна ворожнеча не стане на заваді.

Прикладом такого, всесильного почуття є кохання Ромео та Джульєтти, які пішли проти волі батьків, бо їхні родини довгий час ворогували між собою. Проте не завжди кохання приносить лише щастя. Інколи любов може перетворитися на згубну пристрасть. Так Маргарита, закохавшись у Фауста, мало не згубила свою душу, бо через нього загинули її матір та брат, через нього вона вбила свою новонароджену доньку.

Хочеться вірити усе ж таки, що кожному з нас на життєвому шляху обов’язково зустрінеться справжнє щире кохання, яке принесе лише щастя та радість! Втім, якщо придивитись уважніше, можна помітити, що насправді увесь світ сповнений кохання! Любов – це велике, всеохоплююче почуття. Щоранку сонце торкається ніжним промінням землі – і в цьому є кохання. Навесні квіти вперше розпускають свої тендітні пелюстки – і в цьому є кохання. Та найголовніше те, що любов повинна жити всередині нас самих. Якщо ми будемо ставитися до навколишнього світу з любов’ю, то таке ж ставлення отримаємо до себе. Я люблю своїх батьків, своїх друзів. Я люблю свою бабусю та її смачні пиріжки. Я люблю дивитися, як гарно восени жовте листя вкриває землю, як зриваються з неба перші холодні сніжинки.

Давайте пам’ятати про те, що без кохання наше життя стане сірим та безбарвним. Без кохання наше життя взагалі втратить сенс!