Я знаю, як зробити цей світ добрішим. Треба трішки більше уваги приділяти «чарівним словам», тобто словам ввічливості. І я це впевнено доведу.

Ми часто зустрічаємо у магазинах похнюплених продавців, у маршрутках злих водіїв і пасажирів, часом бабусі біля під’їзду косо дивляться в наш бік. А спробуйте хоч раз продав чині в кіоску сказати не просто «Дайте сік он той, вишневий!», а «Мені, будь ласка, той вишневий сік». Водієві в маршрутці можна сказати: «Візьміть, будь ласка гроші за проїзд», а бабусі біля під’їзду звичайне «Доброго ранку!».  Я вам гарантую: як мінімум, зміниться їхній вираз обличчя. А то і більше: настрій стає кращим, світ здається світлішим, люди не так дратують і навіть погода починає радувати!

Слова справді мають магічну силу. Добре слово зігріває людині душу, тамує її сум та приносить втіху. І навпаки: образивши людину хоч раз словом, можна вже довгий час не чекати від неї доброго ставлення. Адже зле слово вкорінюється в душу, як насіння в землю. Воно проростає, дає коріння і людина вже з підозрою ставиться до інших, закривається в собі, адже образу дуже важко забути. А от похвала, комплімент та й звичайне «дякую» роблять людині приємне, змушують її відчути свою значимість у цьому світі, дарують підйом сил, надихають відповідати на добро взаємністю. Не дарма в народі кажуть: «Слово –  не горобець! Вилетить – не спіймаєш!». Сказавши слово, не повернеш його назад. Прийдеться сказати ще дуже багато слів, щоб згладити неприємний осад в душі ображеної людини.

Тож не так вже й важко зробити наше життя краплиночку добрішим! Якщо кожен з нас щодня не забуватиметься про слова ввічливості, дякуватиме своїй мамі за турботу, хвалитиме своїх друзів, то ми поступово будемо ставати щодень щасливішими людьми.