З раннього дитинства людина тягнеться до знань. Вона прагне освоїти невідоме, осягнути неосягненне, тягнеться до нового, забороненого на закритого. Ця тяга по знань відрізняє нас від тварин. Ми хочемо збагачуватись, розвиватися, здобувати досвід, щоб життя не здавалось нам занадто складним. І це прагнення знань завжди знаходило своє письмове втілення.

І так з’явилась книга. Створена подихом цікавості, наповнена мудрістю та живою силою книга стала для людини невичерпним джерелом знань. Це сьогодні ми можемо піти до магазину і придбати будь-яку книгу на будь-який смак. А раніше люди віддали б що завгодно лише за одне вміння писати. Книги були розкішшю, лише для обраних. Знання були привілегією.  Сьогодні ми маємо їх у вільному доступу, але багато хто нехтує цією можливістю, можливістю отримувати знання.

Про цінність книги для людини свідчить хоча б величезна кількість прислівів, приказок, віршів, присвячених книзі. Звідусіль ми завжди чуємо заклики берегти книги, цінувати їх, поважати. Її треба берегти хоча б тому, що над її створенням працює неймовірна кількість людей – редактори, дизайнери, коректори, верстальники, художники… Це справжній витвір мистецтва, що проходить не один етап перед тим, як потрапити нам в руки.  Кожна книга – це маленька історія великого світу, це прожите життя, чийсь досвід, чийсь біль, чиєсь горе чи радість, щастя чи поразка. Ми повинні переймати цей досвід, щоб щодня ставати кращими.

Треба пам’ятати, що немає меж досконалості і ніколи не відкидати можливість прочитати ще одну цікаву книгу. Бережіть книги! Цінуйте чужу працю!