Важко знайти на світі людину, котра б не мала бодай одного друга. А хтось має їх багато, або, точніше сказати, вважає, що має їх багато. Адже справжня дружба, на мою думку, не дається людина десятки разів.

Що таке дружба? Це не тоді, коли двоє людей мають спільні інтереси, погляди чи переконання. І не тоді, коли їх пов’язує спільна робота. Люди можуть жити в різних куточках країни, але почувати себе чи не найріднішими людьми у всьому світі. Хтось відомий сказав, що «дружба – це коли одна душа живе у двох тілах». Приблизно так її уявляю і я.  З другом можна мати різні інтереси, прагнути різних цілей, але є щось, якась іскра в обох душах, що притягує людей один до одного.

Людям слід навчитись відрізняти справжню дружбу від «підробки». Часом в житті трапляються такі «друзі», котрі ладні підставити, зрадити, покинути у скрутну хвилину. Натомість справжній друг не буде чекати, коли його покличеш на допомогу, він серцем відчує потребу у собі і протягне руку допомоги. Він не буде заздрити, а буде радіти твоїм перемогам. Він не розчарується в тобі, коли ти зробиш щось не так, а спробує зрозуміти. І завжди буде бажати тобі добра. І найголовніше, ти будеш відчувати до нього те саме: не будеш заздрити його успіхам, радіти його поразкам, критикувати чи не сприймати його погляди. Спершу може здатися, що подібні погляди є дещо наївними та фантастичними, але не може бути справжньої дружби там, де немає взаємної підтримки та розуміння.

Саме тому я вважаю, що не може бути десять і більше друзів. Справжніх друзів невелика кількість, бо не кількістю міряється дружба, а щирими почуттями, котрі люди відчувають одне до одного.